Вул. Руська, 7 – собор Успіння Пресвятої Богородиці / Волоська церква ID: 206

Церква Успіння Богородиці (кол. Волоська церква). Успенська церква є головним елементом архітектурного ансамблю, що включає храмову споруду, вежу-дзвіницю (прибудована до церкви з півночі) та будівлю каплиці у подвір’ї. Це найкраща пам’ятка львівського ренесансу, архітектура якої поєднує західноєвропейські ренесансні форми з традицією східнохристиянського храмового будівництва. Церква розміщена на куті вулиць Підвальної та Руської, на місці давнього храму XV ст. Споруджувалася протягом 1591-1629 рр. (архітектори Павло Римлянин, В. Капінос, Амвросій Прихильний); 1796 р. (відбудова після пожежі). В середині ХІХ ст. храм сполучено з каплицею Трьох Святителів.

Архітектура

Мурована з білого тесаного каменю. Тридільна, завершена трьома  куполами з лантернами. В плані – тринавна базиліка, видовжена з заходу на схід вздовж вул. Руської, з потужною півкруглою апсидою, шо виступає в бік Підвальної. З півночі, з боку внутрішнього подвір’я, прибудована галерея.

Фасади членовані доричними пілястрами, між якими вміщено архівольти з вкомпонованими в них віконними прорізами, що мають півциркульні завершення. Вікна взяті в рельєфні обрамлення. Фасад завершено розвиненим антаблементом, компонентом якого є монументальний фриз з метопами і тригліфами. В поля метоп вміщено фігуративні рельєфи, пов’язані з тематикою Святого Письма, та декоративні розети.

Внутрішній простір храму поділений колонами на три секції, перкриті склепіннями. В парусах центрального куполу вміщено герби жертводавців. Окрасою інтер’єру є Іконостас, авторства Михайла Філевича і Франциска Олендзького (1773). В храмі експоновано також окремі ікони старого іконостасу, виконаного малярами Федорем Сеньковичем, Миколою Петрахновичем та їх помічниками в 1630-і рр. У 1926-1930 рр. у вікна вмонтовано вітражі роботи Петра Холодного-старшого.

Люди

Джерела