Вул. Академіка Богомольця, 8 – житловий будинок ID: 34
Триповерховий рядовий житловий будинок, споруджений у 1907 р. за проектом, виконаним у бюро Івана Левинського для фірми "Ельстер і Топф", власниками якої були Ізраель та Саломон Ельстери, а також Леон Топф. Це чиншовий будинок у стилі сецесії, пам'ятка архітектури місцевого значення (ох.№М-8). Сьогодні використовується переважно як житловий, в одній із квартир розміщено офіс благодійної організації "Мальтійська служба допомоги у Львові".
Історія
Ділянка цього будинку виникла у 1904 р., коли було прокладено вул. Богомольця (тоді Адама Асника) та розпарцельовано під забудову територію давньої вілли та садів, які тут були розташовані (давня адреса вул. Панська, 5 або конскр.№508 4/4). Власницею останньої була Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska).
Ділянку, де розмістився пізніше будинок №8, викупила фірма "Ельстер і Топф" (разом із ділянками будинків №№ 4, 9, 11). Згодом ділянці призначений новий конскр.№922 4/4. Проект нової триповерхової кам'яниці був розроблений в архітектурному бюро Івана Левинського та затверджений у червні 1906 р. львівським магістратом (ДАЛО 2/1/128:8). Будівництво було завершене у серпні наступного року, дозвіл на заселення видано у жовтні 1907 р. (ДАЛО 2/1/128:10).
У 1930-х рр. власниками кам'яниці були Якуб Фершляйзер (Verschleiser) та Іда з Кляйнів (Ida z Kleinów) (Księga adresowa, 1935–1936). У 1936–1939 рр. винаймав квартиру фотограф Олег Лужницький, який тут не тільки мешкав, а й використовував приміщення як фотоательє ("Фото-Ото") (Spis, 1937). Співвласником фотоательє був Юліуш Зільбербуш (Silberbusch).
Згідно рішення №381 Львівського облвиконкому від 5 липня 1985 року, будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (ох.№8). Сьогодні (2014) будинок використовується як житловий, а в одній із квартир розміщено офіс благодійної організації "Мальтійська служба допомоги у Львові".Архітектура
Будинок розташований у рядовій забудові вул. Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця з плануванням, характерним для кам'яниць поч. ХХ ст. Споруджена з використанням сучасних матеріалів та конструкцій, з під'єднанням до мереж водопостачання та каналізації, а також електрики. Кам'яниця вирізняється своїми комунікаціями: парадна сходова клітка півеліптична у плані, освітлена світловим ліхтарем. Нетипово розташовані чорнові сходи – одразу ззаду парадних, мають бічне освітлення. У декоративному вирішенні будинку поєднуються риси геометричної та орнаментальної сецесії.
Будинок триповерховий, з підвалами. Мурований з цегли та отинькований. Підвали перекриті склепіннями системи Кляйна, міжповерхові – на металевих двотаврових балках, горищне – дерев'яне. Сходи та балкони – залізобетонні. Дах з дерев'яної кроквяно-стійкової конструкції, покритий пофарбованою бляхою. У декорі фасадів, сіней та сходової клітки використані майолікова плитка, ліпнина, вставки із фактурною поверхнею з тиньку, ковані металеві елементи.
У плані будинок П-подібний. Типово, вхідний портал провадить до невеликих сіней з кількома сходинками. Звідти – вхід до просторої сходової клітки, освітленої скляним ліхтарем у даху будинку. Сходи півовальні у плані, за ними розташовані чорнові сходи. Згідно оригінального проекту, на кожному поверсі розташовано по 3 квартири: чотири- і шестикімнатна з кухнями, санвузлами та службовими приміщеннями всередині, та одна двокімнатна, розміщена в офіцині (флігелі), вхід до якої – з подвір'я чи галереї (залежно від поверху). Подвір'я будинку об'єднується з подвір'ями сусідніх кам'яниць – №№ 11 і 9 на вул. Гулака-Артемовського та №7 на вул. Кльоновича – і є досить освітленим та озелененим.
Фасад шестиосьовий, симетрія порушена розміщенням вхідного порталу. Подібно до сусіднього будинку №6, загальна композиційна схема фасаду наближена до історизму: тридільний фасад із рустованим партером, з обох країв – симетричні пристінки, завершені аттиками. Всі вікна прямокутні, без обрамлень. Чотири центральні вікна 2-го поверху мають стилізовані сецесійні сандрики у формі ліпних кіл і рядка квадратних ліпних плиток із геометричним орнаментом. На 2-му поверсі розташований балкон, спільний для двох квартир, що підтримується масивними залізобетонними елементами, які є водночас і консолями, і елементами огородження. Зверху вікон 3-го поверху проходить фриз: з майолікової плитки синього кольору, що на пристінках продовжується ліпним декором із виступаючих горизонтальних смуг. Фасад увінчує карниз широкого виносу. Вертикальності композиції додають 2 сецесійні вінки з довгими ліпними стрічками.
Подекуди ще збереглася оригінальна віконна столярка: з двома вертикальними стулками та однією на 1/3 висоти вікна зверху, що членується вертикальними накладними профілями. Збережений світловий ліхтар над сходами, а також частково – вітражі у вікнах у стіні між сходовими клітками, виготовлені на поч. ХХ ст. у майстерні Леона Аппеля.Люди
Адам Куртц (Adam Kurtz) – доктор, лікар, мешканець будинку у 1937
р.
Адольф
Лібман (Adolf Libman) – банкір, мешканець будинку у 1910–1913 рр.
Адольф Райс (Adolf Reiss) – асекураційний службовець,
мешканець будинку у 1913 р.
Альберт
Фрухтер (Albert Fruchter) – мешканець
будинку у 1913 р.
Андрій
Жук (Andrzej Żuk) – редактор, мешканець будинку у 1913 р.
Анна
Гадінґер (Anna Hadinger) – вдова
капітана, мешканка будинку у 1913 р.
Богуміл Малявський (Bogumił
Malawski) – практикант митниці, мешканець будинку у 1913 р.
В. П. Новосьолов (Новоселов) – мешканець будинку
у 1946 р.
Ванда Туркут (Wanda Turkut) – вдова, мешканка
будинку у 1910 р.
Владислав
Кульчицький (Władysław Kulczycki) – інженер,
мешканець будинку у 1910 р.
Генрик
Френкель (Henryk Fränkel) – директор фірми
"Шенкер і Спілка" ("Schenker
i Ska"), що займалася міжнародними транспортними перевезеннями,
мешканець будинку у 1937 р.
Євгенія
Цімельс (Eugenia Zimels) – вдова,
мешканка будинку у 1913 р.
З. Димітровський (Dymitrowski) – лікар-спеціаліст із внутрішніх хвороб, мешканець будинку у 1937
р.
Зиґмунт Реґенштрайф (Zygmunt
Regenstreif) – інженер, мешканець будинку у 1913 р.
Іда Кляйн (Ida z Kleinów) – співвласниця будинку.
ІзидорАуербах (Izydor Auerbach) – купець, мешканець будинку у 1913–1932 рр.
Ізраель Ельстер (Izrael Elster) – співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Йоахім Пешес (Joachim Pesches) – доктор, секретар
збору, мешканець будинку у 1913 р.
Казимир
Войнаровський (Kazimierz Wojnarowski) –
ювелір, мешканець будинку у 1913 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця ділянки.
Леа Ландау (Lea Landau) – доктор, лікар, мешканець будинку у 1932 р.
Леон Топф (Leon Topf) – співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Маврицій
Шефтлер (Maurycy Scheftler) – купець, мешканець будинку у 1913 р.
Максиміліан Бауман (Maksymilian Baumann) – службовець банку, мешканець будинку у 1913 р.
П. П. Чепурной (Чепурной) – мешканець будинку у 1940 р.
Саломон Ельстер (Sаlomon Elster) – співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Юзеф
Ґрюнфельд (Józef Grünfeld) – інспектор
торгівлі склом у Галичині та Буковині, мешканець будинку у 1910 р.
Юзеф Запрулкевич (Józef Zaprułkiewicz) – книгар, мешканець будинку №3 у 1914 р.
Юзеф Маєвський (Józef Majewski) – асекураційний
інспектор, мешканець будинку у 1913 р.
Юліуш Зільбербуш (Juliusz Silberbusch) – співвласник фотоательє "Фото-Ото" (1936–1938 рр.).
Якуб Фершляйзер (Jakób
Verschleiser) – співвласник будинку.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/128. Справа перейменована: ДАЛО 2/1/131. URL: https://e.archivelviv.gov.ua/file-viewer/226910#file-638049
- Informator lwowski, 1932.
- Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa, 1914.
- Jakub Lewicki, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005), 260-261.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nowa, 2001), 223.
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
- Spis abonentow sieci telefonicznej..., 1937.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa, Księga adresowa Małopołski (Lwów, Stanisławów, Tarnopól, Rocznik 1935/1936), 2.
- Ігор Жук, "Львівська пам’ятка стилю модерн. Ансамбль вулиці Богомольця та його архітектор", Жовтень, 1983, №12, 83-85.