Інтерактивний Львів
Укр
  • Головна
  • Про платформу
  • Способи перегляду
  • Історії
  • Будівлі та простори
  • Люди
  • Організації
  • Цифрова робітня
  • Контакти
    • Інтерактивний Львів
    • Головна
    • Історії
    • https://lia4.lvivcenter.org/uk/events/mickiewicz-monument-opening-celebration/Урочисте відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу
    Урочисте відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу

    Урочисте відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу ID: 4

    Ідея спорудження пам'ятника національному польському поетові сягає 1856 року, проте реалізувати її вдалося значно пізніше. Відкриття пам'ятника 29 жовтня 1904 року стало визначною подією у місті, насамперед для польської громади Львова.

    Історія

    Опис події з локалізацією

    Урочисте відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу розпочалося 29 жовтня 1904 року концертом Музичного товариства в Міському театрі. Наступного дня урочистість продовжилася богослужінням у Латинській катедрі. Службу правили архієпископ Юзеф Більчевський (Józef Bilczewski), отці Заблоцький, Зайховський і Сапіга. Проповідь промовляв о. Глонб. Під час богослужіння співав катедральний хор під керівництвом Г. Ярецького. В службі взяли участь граф Анджей Потоцький (Andrzej Potocki), граф Станіслав Бадені (Stanisław Badeni), Владислав Міцкевич (Władysław Mickiewicz). Водночас відбулися служби у Вірменській церкві (відправляв архієпископ Юзеф Теодорович (Józef Teodorowicz)), а також у синагозі та євангелістському храмі.

    Церемонія відкриття пам'ятника розпочалася о 12:00. На трибуні, спорудженій перед пам'ятником, розмістилися граф Станіслав Бадені, архієпископи Юзеф Більчевський та Вебер, граф Леон Пінінський (Leon Piniński) та Владислав Міцкевич. Після кантати Станіслава Нєвядомського, яку виконав хор співацьких товариств Львова, розпочалися урочисті промови. Першим мав слово голова комітету побудови Броніслав Радзішевський (Bronisław Radziszewski). Під час його промови на огляд громадськості було відкрито пам'ятник. Наступним виступав президент міста Ґодзімір Малаховський (Małachowski). Він відзначив важливість встановлення пам'ятника Адаму Міцкевичу у Львові, адже "тепер це місто вшанувало великого поета не гірше за Краків і Варшаву". У своїй промові він подякував тим, хто спричинився до спорудження монументу. Після звучання гімну поляків Міхал Ролле (Rolle) прочитав Пам'ятний акт.

    Церемонію завершив урочистий похід львів'ян до пам'ятника, в якому взяло участь 87 товариств (ЦДІАЛ 58/1/5:1-7).

    У Міському казино на вулиці Академічній, 13 (тепер проспект Шевченка) о 15:00 відбувся урочистий бенкет, на якому були присутні найповажніші гості урочистого відкриття. У приміщенні товариства "Скала" в цей час відбувався прийом, влаштований для селян: скромний обід і вокально-інструментальний вечір. А Перша ізраїльська громадська кухня з 12-ої до 2-ої години організувала безкоштовні обіди (Gazeta Lwowska, 1904, №248, 4; Kurjer Lwowski, 1904, №300, 3).

    Довкола колони Адама Міцкевича о 16:00 відбувся збір шкільної молоді. Після походу до пам'ятника у львівських школах відбулися вечори пам'яті поета.

    О 17:00 годині урочисто віднесли вінки з-під монументу до будинку міського Художньо-промислового музею. Увечері в Міському театрі відбулися вистави "Барські Конфедерати" та "Відьма".

    О 21:00 годині відбувся вечірній прийом у Ратуші. Гостей вітав президент міста Ґодзімір Малаховський з дружиною (Gazeta Lwowska, 1904, №250, 2-4; Gazeta Lwowska, 1904, №251, 4-5; Kurjer lwowski, 1904, №302).


    Пов'язані історії

    Люди

    Ґодзімір Малаховський – Польський юрист, політик, депутат Галицького сейму (1896–1908) та австрійського парламенту (1904–1908), президент Львова (1896–1905).

    Пов'язані будівлі та простори

    • Пл. Міцкевича – пам'ятник Адамові Міцкевичу

      Пам'ятник національному польському поетові відкрили 30 жовтня 1904 року. Будівництво провадилося з кінця 1903 року під керівництвом архітекторів Альфреда Захарієвича і Юзефа Сосновського. Автором проекту, що переміг на конкурсі і втілювався, був знаменитий скульптор Антоній Попель. Раніше на місці стояла фігура Діви Марії.

      Детальніше
    • Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)
      Будинок, розміщений між просп. Шевченка та вул. Нижанківського, було споруджено для Міського казино в 1874-1876 рр. за проектом архітектора Філіпа Покутинського та інженера Людвіка Вєжбицького. Він є зразком архітектури історизму (італійського неоренесансу); пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох. № 402-М). Від 2009 р. тут функціонує Львівська обласна універсальна наукова бібліотека.
      Детальніше
    • Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

      Колишній будинок Промислового Музею (1898-1904, арх. Юзеф Каєтан Яновський, арх. Євген Весоловський, ск. Леонард Марконі). Стиль будівлі - пізній історизм (неоренесанс). Інтер'єр відзначається багатством ліпного декору (ск. Антон Попель). До 1940 р. тут містилася Національна галерея м. Львова та Товариство приятелів мистецтва. В 1952 р. будівля адаптована під музей В. І. Леніна. Тоді були знищені скульптури та рельєфи на головному фасаді, виконані скульпторами Петром Війтовичем та Антоном Попелем. Сьогодні (2009 p.) - будинок Національного музею у Львові.

      Детальніше
    • Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

      Будинок Львівського державного академічного театру опери і балету ім. Соломії Крушельницької споруджений у 1897–1900 рр. за проектом архітектора Зигмунта Ґорґолевського. Зведений у стилі історизму в дусі так званого "віденського неоренесансу". Монументальна будівля театру зайняла ключове місце в архітектурному ансамблі головного проспекту міста, створеному наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.

      Детальніше
    • Пл. Ринок, 1 – будинок ратуші

      Будівлю зводили у 1827–1835 рр. архітектори Алоїз Вондрашка, Єжи Ґлоґовський, Йозеф Маркль і Франц Трешер. У 1849–1851 рр., після пожежі, проведено відбудову за проектом Йогана Зальцмана. Її вежа належить до найпомітніших акцентів панорами Львова, є візуальним символом міста. Стиль — типовий для австрійських адмінбудівель 1830–1840-х рр. Сьогодні тут розміщена Львівська міська рада.

      Детальніше
    • Вул. Вірменська, 7 – cобор Успення Пресвятої Богородиці / Вірменський собор
      Пам'ятка розташована в межах старого середмістя – середньовічного міста в мурах, на території Ансамблю історичного центру, внесеного до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. До ансамблю Вірменського собору належать: Вірменський собор, дзвіниця, палац вірменського архієпископа, вірменський банк, монастир вірменських бенедиктинів, пам'ятна колона Св. Христофора та вівтар "Голгофа".
      Детальніше
    • Вул. Зелена, 11б – молитовний дім Євангельських Християн-баптистів (кол. костел св. Урсули)
      Кoлишній костел св. Урсули – лютеранська церква (сьогодні – молитовний дім євангельських християн баптистів). Костел будувався в другій половині ХVІІ ст. за межами міських фортифікацій, в районі східного передмістя Львова. Основні етапи його будівництва датуються 1685 р. (спорудження костелу) та 1878 (реконструкція й пристосування до функцій лютеранської церкви, архітектор Йозеф Енґель). В архітектурі цієї пам'ятки форми барокового католицького храму поєдналися з класицистичними мотивами, впровадженими в другій половині ХІХ ст. В інтер'єрі збереглися протестантські епітафійні плити.


      Детальніше

    • Пл. Міцкевича – пам'ятник Адамові Міцкевичу

      Пл. Міцкевича – пам'ятник Адамові Міцкевичу

    • Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)

      Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)

    • Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

      Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

    • Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

      Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

    • Пл. Ринок, 1 – будинок ратуші

      Пл. Ринок, 1 – будинок ратуші

    • Вул. Вірменська, 7 – cобор Успення Пресвятої Богородиці / Вірменський собор

      Вул. Вірменська, 7 – cобор Успення Пресвятої Богородиці / Вірменський собор

    • Вул. Зелена, 11б – молитовний дім Євангельських Християн-баптистів (кол. костел св. Урсули)

      Вул. Зелена, 11б – молитовний дім Євангельських Християн-баптистів (кол. костел св. Урсули)

    Джерела

    1. Центральний державний історичний архів у м. Львів (ЦДІАЛ) 58/1/5:1-7.
    2. "Pomnik Mickiewicza", Gazeta Lwowska,1904, №248, s. 4.
    3. "Kolumna Adama Mickiewicza we Lwowie", Gazeta Lwowska,1904, №250, 2-4.
    4. "Echa uroczystości Mickiewiczowskiej", Gazeta Lwowska,1904, №251, 5.
    5. "Odsłonięcie pomnika Mickiewicza", "Odezwa do wszystkich ziomków z powodu odsłonięcia pomnika Mickiewicza", Kurjer Lwowski, 1904, №300, 3.
    6. "Lwów 30. X. 1904", Kurjer Lwowski, 1904, №302, 1-5

    Цитування

    Текст поданий зі скороченнями та доповненнями на основі магістерської роботи Романа Масика "Пам'ятники Львова другої половини ХІХ – 1980-х років"

    Автор(ка): Роман Масик

    Літературний(а) редактор(ка): Юлія Павлишин