Відзначення Дня дітей у Львові 21 червня 1914 року ID: 16

21 червня 1914 року у Львові пройшла акція зі збору коштів для малозабезпечених дітей під патронатом дружини намісника Галичини Ванди Коритовської. Окрім збору пожертв відбувся парад з Погулянки на іподром на вулиці Стрийській, а також "мисливська вистава".

Історія

Історичний контекст

У 1914 році конкуренція між польською та українською громадами у Львові набула найбільшої гостроти. Це відображалося в тому числі через спроби домінування у публічному просторі міста. День дітей позиціонувався як позанаціональне, немілітарне і загальноміське свято.

Напередодні події

У "Gazeta Lwowska" cвято анонсувалося як захід, близький кожному без огляду на віровизнання чи політичні погляди. Проведення Дня дітей у Львові мало на меті збір коштів для організації літнього відпочинку найбідніших дітей. Кожен, хто жертвував будь-яку суму коштів, отримував як відзнаку картку синього кольору з написом "День дітей" ("Dzien dzieci"). Захід проводився під патронатом дружини намісника Вітольда Коритовського (Witold Korytowski) Ванди Коритовської (Wanda Korytowska), яка очолювала організаційний комітет.

Опис події із локалізацією

Збір коштів тривав протягом першої половини дня. Близько 3 години пополудні в районі Погулянки (парк на території сучасного Личаківського району м. Львова) розпочався урочистий похід у складі карет, фаетонів, автомобілів, кіннотників у середньовічних костюмах та мисливців із гончими псами. Всі транспортні засоби були прикрашені квітами та зеленню.

Одним із перших їхав великий ридван, запряжений четвіркою коней. Візник був одягнутий в традиційний костюм селян Поділля. На ридвані було встановлено підвищення, на якому перебувала жінка в образі давньогрецької богині Діани. Біля її ніг, "в архаїчних костюмах" сиділи ще чотири панянки в образі німф. Серед карет рухалися мисливці із соколами, а також група слухачів Рільничої академії в Дублянах з луками, сагайдаками та мисливськими хортами.

Серед учасників "параду карет" були дружина намісника, кураторка "Дня дітей" Ванда Коритовська, президент міста Юзеф Нойманн (Józef Neumann) та ін. Карета президента міста була прикрашена червоними і білими квітами, у польських національних кольорах.

Після цього проїхала група автомобілів, теж прикрашених квітами. Серед учасників цього "автопробігу" були намісник Вітольд Коритовський, князь Анджей Любомирський (Andrzej Lubomirski), граф Леон Пінінський (Leon Piniński) та ін. З Погулянки ця колона вирушила вулицями Кохановського (сучасна Костя Левицького), Баторія (тепер Князя Романа), площею Маріацькою (тепер Міцкевича), вулицями Кароля Людвіка (західний бік проспекту Свободи), Гетьманською (східний бік проспекту Свободи), Академічною (сучасний проспект Шевченка), св.Миколая (вулиця Грушевського), Зиблікевича (частина вулиці Франка від початку Зеленої до початку Стрийської) і Стрийською до іподрому ("placu wyścigowego"). Під час проїзду учасників через центр міста відбувалася "квіткова битва" за участю учасників і глядачів дефіляди.

В ложах стадіону серед глядачів були присутні в т.ч. намісник Вітольд Коритовський, граф Фридерик Скарбек (Fryderyk hr. Skarbek), граф Альфред Мнішек (Alfred hr. Mniszek), графи Дідушицькі (hr. Dzieduszycki), графи Юзеф і Ян Потоцькі (Jozef i Jan Potocki), граф Цетнер (hr. Cetner) та представники генерального штабу.

Близько 4 години пополудні учасники параду були на іподромі графа Цетнера за Стрийською рогаткою . На самій арені було влаштовано імітацію лісових хащів, встановлено дерева і кущі. Сюди, під овації, прибула всі учасники дійства, проводячи "квітковий бій" із глядачами. Прибравши з арени всі карети і автомобілі, учасники заходу перейшли до наступної частини — ловів.

На спеціально збудованій трибуні розмістився збірний хор членів пісенних товариств "Ехо" ("Echo"), "Лютня" ("Lutnia"), академічного і технічного хорів (Chorow akademickiego i technickiego), всього близько 150 осіб. Хор заспівав мисливську пісню Міцкевича. Як йшлося в "Gazeta Lwowska", ехом несло широко знану не лише мисливцям пісню Віщуна (Wieszcza). Після цього грав оркестр, а також капела 80-го піхотного полку.

Лови складалися із соколиного полювання на голубів, полювання з хортами на лисів, зайців, полювання із загоничами. Певне розчарування чекало на глядачів, коли не було вбито жодної тварини із вогнепальної зброї. Публіка почала вголос висловлювати своє розчарування, проте виявилося, що стрільба велася холостими набоями через заборону полювання в цей період. Пауза, яка виникла між етапами полювання, була заповнені хором, який заспівав декілька мисливських пісень, та оркестром, що виконав "серію польських пісень". Після закінчення ловів о 6 годині вечора учасники почали повертатися до міста. Повернення теж супроводжувалося великою кількістю глядачів та "квітковими боями". Разом із цим продовжувався збір коштів для малозабезпечених дітей.

Після події

На честь Ванди Коритовської у жіночій школі ім. Марії Магдалини було проведено урочистості, на яких знову були присутні чільні особи міста і краю. Учні школи підготували для високих гостей музично-пісенно-драматичну програму.

Трактування події виданнями

"Gazeta Lwowska" писала про натовпи цікавих на вулицях, велику кількість людей на балконах, які підтримували учасників акції схвальними вигуками. Загалом, як йшлося у цій газеті, "ніхто не залишився байдужим до акції та проблем потребуючих дітей". 

Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Погулянка – парк “Погулянка”

    Львівський лісопарк “Погулянка” – одне з улюблених місць відпочинку городян – розташований на південному сході міста, між вулицями Пасічною, Вашинґтона, Зеленою та Личаківським кладовищем.

    На початку ХІХ ст. на цій території був маєток адвоката Франциска Венґлінського, збудований на місці приміських господарств ХVІІ – ХVІІІ ст. Пізнішими власниками стали ресторатор Йоган Дістль та пивовар Йоган Кляйн. Погулянка отримала статус лісопарку в 1940 р. У масиві зелені переважають буки та граби.

    Детальніше
  • Просп. Свободи

    Проспект Свободи є головною вулицею Львова. Попередні назви: з середини ХІХ ст. – Кaроля Людвіга Вища та Кароля Людвіга Нижча. У 1871 р. вулиця Кaроля Людвіга Вища стала називатись Гетьманською на честь великого гетьмана коронного Станіслава Яблоновського, чий пам’ятник встановили у 1859 р., а Нижча – просто Кароля Людвіга. З 1919 вул. Кароля Людвіга стала називатись вул. Легіонів. В 1887 р. під керівництвом інженера Вацлава Ібанського перекрили Полтву. У 1940 р. вулиці Гетьманська та Легіонів увійшли в склад однієї – вул. Першого травня. У 1941 р. її спочатку розділили на вул. Оперну (Opernstrasse) та вул. Музейну (Museumstrasse), а потім об’єднали під назвою Адольф Гітлер Рінґ. У 1944 p. отримала назву вул. Першого  травня, а потім - просп. Леніна. У 1991 р. перейменoвана на просп. Свободи.

    Детальніше
  • Просп. Шевченка
    Просп. Шевченка розташований у центрі міста між площею Міцкевича та вулицею Саксаганського. В XV ст. тут проходила вулиця Грабарська. На початку ХІХ Грабарська вулиця стала називатись вулицею Святого Яна, тому що поблизу нинішнього пам'ятника Михайлові Грушевському через ріку перекинули місток із фігурою святого Яна Непомука. Від 1871 до 1955 року проспект називався вулицею Академічною – на честь академії-університету та академіків-студентів. З 1955 - просп. Шевченка. 

    Детальніше
  • Вул. Бандери, 11 – будинок школи №3
    Будинок колишньої міської школи ім. Марії Магдалини споруджено  у 1883–1884 рр. (добудова 1909–1910 рр.) за проектом директора міської будівельної адміністрації Юліуша Гохберґера та архітектурного бюро львівського магістрату. Проект будинку презентує течію в межах архітектури історизму другої половини ХІХ ст. — використовуються форми середньовічної архітектури. Фасади, викладені червоною нетинькованою цеглою, оформлено високими готичними фронтонами, романськими архівольтами та розетами. Структура внутрішнього плану базується на коридорній схемі планування. Школа ім. св. Марії Магдалини створювалась як одна із загальноосвітніх міських шкіл Львова, у якій навчались переважно учні з околиць району Кастелівки / Байок. Сьогодні (2009 p.) об’єкт продовжує використовуватись як шкільний будинок.
    Детальніше
  • Вул. Погулянка – парк “Погулянка”

    Вул. Погулянка – парк “Погулянка”
  • Просп. Свободи

    Просп. Свободи
  • Просп. Шевченка

    Просп. Шевченка
  • Вул. Бандери, 11 – будинок школи №3

    Вул. Бандери, 11 – будинок школи №3

Джерела

  1. "Ogłoszenie", Gazeta Lwowska, 1914, №138, s. 3-4
  2. "Dzień dzieci", Gazeta Lwowska, 1914, №140, s. 4-5
  3. Володимир Кубійович (ред.), Енциклопедія українознавства, (Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954-1989)
  4. Борис Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ-ХХ століття, (Львів: Світ, 2001), 128

Автор(ка): Назар Кісь

Літературний(а) редактор(ка): Юлія Павлишин