Святкування "20-річчя звільнення Львова" у листопаді 1938 року

Святкування "20-річчя звільнення Львова" у листопаді 1938 року ID: 29

Святкування листопадових подій 1918 року — "Звільнення Львова" — було одним із головних дат у публічному житті міста. Україно-польська війна спричинилася до того, що міський простір став трактуватися як поле битви, з’явилися нові знакові місця, іменами нових героїв почали називати вулиці та площі.

Історія

20-та річниця оборони Львова у 1938 році була насичена різноманітними патріотичними акціями, жалобними молебнями, виразами братання поляків з різних частин держави тощо. Разом із тим українська громадськість проводила урочистості з нагоди проголошення Західноукраїнської народної республіки. Усі ці заходи відбувалися в умовах міжнаціонального протистояння, заворушень, безладів і тиску поліції, на тлі загострення міжнародних відносин в очікуванні нової війни в Європі.

Опис події з локалізацією

Хоча днем основних святкувань для польської громадськості було 22 листопада, події, присвячені листопадовим боям 1918 року відбувалися протягом майже всього місяця у Львові.

Перші 3 тижні листопада були заповнені жалобними заходами, присвяченими полеглим у боях польським воякам. Зокрема, 1 листопада 1938 року було відправлено молебень у костелі св. Ельжбети та проведено урочисту академію для молоді у школі ім. Г. Сенкевича (вул. Залізняка, 21), де містився один із головних пунктів польського опору українській владі у 1918 році. Цього ж дня о 18:00 польські студенти провели мітинг перед Академічним домом на вулиці Лозинського (сучасна Герцена, 7).

Українська громадськість 1 листопада 1938 року провела як святковий день – відповідно, у церкві св. Юра відбулося урочисте, а не жалобне, богослужіння за участі діячів ЗУНР, а ввечері — святкові збори в українських товариствах. Спроби здійснити похід до ратуші були перервані поліцією; лише частині молоді вдалося дістатися до центру міста, де відбулися сутички з польськими студентами.

На 3 листопада припав поминальний день, тож головні урочистості відбулися на "Цвинтарі орлят" місці поховань учасників польських військових формувань 1918–1920 років на Личаківському цвинтарі.

Протягом 20-22 листопада урочистості відбувалися у приміщенні стадіоні Сокола в районі вулиці Личаківська і Цетнерівки, звідки учасники пройшли пішою ходою вулцею Личаківською. На урочистостях, крім представників влади міста і воєводства, громадських діячів і політиків, було присутнє також вище військове керівництво країни.

Крім вищезгаданих заходів, щоб вшанувати героїв оборони Львова, було виділено площу перед школою св. Марії Магдалини (тепер вул. Бандери, 11) для встановлення пам'ятника бригадному командирові, ветерану боїв за Львів Чеславу Мончинському (Czesław Mączyński). А в Чорній кам'яниці на пл. Ринок, 4 було відкрито музей оборони Львова.

Протягом усього листопада українська і польська преса взаємно обвинувачували обидва національні табори у хуліганських діях (нападах на перехожих, битті вітрин і вікон тощо), паралельно розміщуючи розлогі описи подій 20-річної давнини.

Пов'язані будівлі та простори

  • Пл. Кропивницького, 1 – церква св. Ольги і Єлизавети (кол. костел св. Єлизавети)

    Неоготичний костел, що вирізняється високими вежами з гострими шпилями, є візитівкою Львова. Збудований за проектом Теодора Тальовського. До його створення причетні відомі архітектори, скульптори та художники. 1991 р. храм передали греко-католицькій громаді. Пам'ятка архітектури (ох. №146-М).

    Детальніше
  • Вул. Личаківська

    Bулиця Личаківська починається від Митної площі та вул. Винниченка і простягається до східної межі міста. Вулиця виникла на місці дороги, що йшла від Галицької брами львівського Середмістя на схід. В 1789 р. Глинянська, потім Личаківська вулиця стала головною артерією Личаківського передмістя i її початкова ділянка вже була досить щільно забудована. У 1894 р. нею була прокладена лінія електричного трамваю до Личаківської рогатки, з відгалуженням до Личаківського цвинтаря. В лютому 1914 р. цю лінію продовжено до вокзалу залізничної станції "Личаків". У 1948 р. її перебудували і трамваї почали ходити до вул. Пасічної. Деякий час функціонувала гілка вантажного трамваю вул. Мучною до піщаного кар’єру (де потім була створена Львівська скульптурно-керамічна фабрика). Під час німецької окупації 1941–1944 рр. вулиця називалась Остштрассе. У 1944 р. її перейменували на вул. Лeніна. У 1990 р. вулиці повернуто її попередню назву.

    Детальніше
  • Пл. Ринок, 4 – "Чорна" кам'яниця

    Будинок є пам'яткою житлової архітектури пізнього ренесансу. Його будівництво датується 1588–1589 рр. Є припущення, що кам'яницю будували архітектори Петро Барбон, Павло Римлянин. Тоді кам'яниця була двоповерховою. З 1596 р. будівля стала власністю купця та аптекаря Яна Лоренцовича, який відкрив тут одну з перших аптек у Львові. Тоді ж був добудований третій поверх за проектом архітектора Петра Красовського.

    Детальніше
  • Вул. Марка Черемшини, 17 – спортивний комплекс

    Найбільший стадіон Львова кінця ХІХ ст. був побудований для польського спортивного товариства “Сокіл” у 1898 р. Біля стадіону стояв критий дерев’яний манеж для кінного спорту, споруджений за проектом архітектора-будівничого Івана Левинського у закопанському стилі. Пізніше, у міжвоєнний період, його перебудували на мурований цегляний будинок для спортивних вправ. Комплекс включає стадіон, палац спорту, майданчики для ігрових видів спорту і сектор для метань. Споруджений у 1950–80-х рр. на місці давнього фільварку Цетнерівка. Межує з рекреаційною зоною парку Погулянка, територією студентських гуртожитків, Пагорбом Слави та Личаківським цвинтарем. Сьогодні це один із корпусів Львівського університету фізичної культури. Стадіон отримав нове ім’я – “Скіф”.

    Детальніше
  • Вул. Бандери, 11 – будинок школи №3
    Будинок колишньої міської школи ім. Марії Магдалини споруджено  у 1883–1884 рр. (добудова 1909–1910 рр.) за проектом директора міської будівельної адміністрації Юліуша Гохберґера та архітектурного бюро львівського магістрату. Проект будинку презентує течію в межах архітектури історизму другої половини ХІХ ст. — використовуються форми середньовічної архітектури. Фасади, викладені червоною нетинькованою цеглою, оформлено високими готичними фронтонами, романськими архівольтами та розетами. Структура внутрішнього плану базується на коридорній схемі планування. Школа ім. св. Марії Магдалини створювалась як одна із загальноосвітніх міських шкіл Львова, у якій навчались переважно учні з околиць району Кастелівки / Байок. Сьогодні (2009 p.) об’єкт продовжує використовуватись як шкільний будинок.
    Детальніше
  • Територія Личаківського цвинтаря - Цвинтар "Орлят"
    Польський військовий меморіал або Цвинтар оборонців Львова, також званий Меморіалом орлят, був розміщений на ґрунті під Личаківським цвинтарем. Тут були поховані поляки – учасники боїв проти ЗУНР у 1918 р. та проти більшовиків 1920 р., жертви німецько-польської війни 1939 р. та Руху опору у 1922–1944 рр. У 1971 р. цвинтар був знищений радянською владою, тоді ж на частині його території було прокладено суч. вул. Банаха. Протягом 1989–2005 рр. меморіал було частково відбудовано.
    Детальніше
  • Пл. Кропивницького, 1 – церква св. Ольги і Єлизавети (кол. костел св. Єлизавети)

    Пл. Кропивницького, 1 – церква св. Ольги і Єлизавети (кол. костел св. Єлизавети)
  • Вул. Личаківська

    Вул. Личаківська
  • Пл. Ринок, 4 – "Чорна" кам'яниця

    Пл. Ринок, 4 – "Чорна" кам'яниця
  • Вул. Марка Черемшини, 17 – спортивний комплекс

    Вул. Марка Черемшини, 17 – спортивний комплекс
  • Вул. Бандери, 11 – будинок школи №3

    Вул. Бандери, 11 – будинок школи №3
  • Територія Личаківського цвинтаря - Цвинтар "Орлят"

    Територія Личаківського цвинтаря - Цвинтар "Орлят"

Джерела

  1. Wiek Nowy, 1938, №11247
  2. Wiek Nowy, 1938, №11269
  3. "1-листопадове свято у Львові", Діло, 1938, №244, с. 10
  4. "Листопадові дні у Львові", Свобода, 1938, №271, с. 2
  5. Микола Литвин, Українсько-польська війна 1918–1919 рр. (Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України —Інститут Східно-Центральної Європи, 1998), 488.
  6. Микола Литвин, "Столиця ЗУНР", Історія Львова, Т. 3 (Львів: "Центр Європи", 2007), с. 10-27
  7. Борис Мельник,  Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ–ХХ століття (Львів: Світ, 2001), 128

Автор(ка): Назар Кісь

Літературний(а) редактор(ка): Юлія Павлишин